Wikipedia

Результати пошуку

понеділок, 9 листопада 2015 р.


Ян Амос Коменський жив і творив в XVII столітті, столітті, який знаменний в історії Європи, і в історії Чехії зокрема, як століття відкритої боротьби між феодалізмом і розвиваються капіталістичними елементами

середа, 6 травня 2015 р.

Пам'ятник борцям за волю України. 
Село Новосілка, Заліщицький район, Тернопільська область.
Цей чарівний Івано-Франківськ.
Бій на світанні, сонце і дим.
Мало хто знає, що ж буде з ним.
Що буде завтра в юних думках –
В когось надія, а в кого страх..
Побажаємо нашим захисникам вдалого дня 

Побут, деталі національного костюму гуцулів, околиці та краєвиди Карпат майже столітньої давнини залишаються сьогодні хіба у пам’яті та розповідях старожилів. За цей час встигло змінитися дуже багато, а історичну спадщину, що відійшла у минуле, можемо втратити, спершу забувши про неї.

Кухонне начиння, ткацьке приладдя чи кілька полотен у бабусі на даху, на жаль, не можуть відтворити і передати дух епохи. Але потримавши це у руках і подивившись кілька фотографій нижче, можна відчути, як багато води втекло у карпатських річках, і якою багатою є наша культура та історія.

неділя, 19 квітня 2015 р.

Як свідчить аналіз етнографічних джерел, українське весілля кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. поділяється на три цикли: передвесільний, весільний та післявесільний. Невід’ємним компонентом першого стало дошлюбне спілкування молоді, яка знайомилася на полонині, в колибах, на вечірках.Паралельно батьками потенційного молодого обговорювалася кандидатура майбутньої невістки. Звичаї і традиції на Бойківщині мали найбільший авторитет. Доказами цього є шлюби, укладені батьками. Батьки молодих при обранні подружньої пари синові чи доньці керувалися в першу чергу господарсько-майновими аспектами, при цьому дотримуючись приписів щодо соціально-вікової рівності майбутньої пари. У разі досягнення консенсусу (в окремих ситуаціях і без нього) відбувалося сватання. Локальною особливістю цього обряду на Бойківщині була видозміна його назви: на Сколівщині – “сватанки”, на Старосамбірщині – “згодини”, “зальоти”, у закарпатських бойків – “токма”, “пець важити”, а також поділ його на окремі етапи: 1) засилання сватів, 2) обговорення особливостей надання посагу.