Wikipedia

Результати пошуку

середа, 25 лютого 2015 р.

понеділок, 23 лютого 2015 р.

Моя рідненька


..Нема нам щастя — мусить бути чудо.
Ще ми постанем зі своїх руїн .
Мене не можуть люди не почути —
душа в мені розгойдана як дзвін!

Скликаю вас. Над цим не владен ворог.
Почуйте слово з-під мого пера!
Простіть мені, що знову б'ю на сполох.
На Благовіст ще, люди, не пора.

© Ліна Костенко, "Берестечко"

Ворохта


Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все се зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню.

Михайло Коцюбинський. Intermezzo

Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї