Cлово "Бог" найдавнішого походження: вихідний корінь легко виявляється в санскриті, де "bha" означає: "зірка", "сузір'я"; "світило", "сонце", а "bhaga" — "щастя", "добробут"; "краса", "любов". Звідси і дв.-руське слово "багатство" як вираз надбання і щастя (в подальшій інтерпретації — дароване Богом).Спочатку давньоарійський корінь bha поєднував у собі значення "світла" і "мови". За розвідкою відомого мовознавця і міфолога Олександра Опанасовича Потебні (1835-1891), саме від давньоіндійської кореневої основи "bha", в значенні "мова" були створені багато дв.-руських слів з коренем "ба": "баїти" — "говорити", "колисати", "баюн", "бас" — "низький голос", "басити", "байка", "басма" — "замовляння", "Бахарь" — "говорун", "балагурити", "балагур". Звідси ж такі старовинні, що вийшли з ужитку дв.-руські слова, що означають "красу", як "баса" — "краса", "баской" — "гарний". "Бха" або "Бхо" є і в давніх текстах "ВК" — "БО". Приклад: "ДажьБо" або "ДаженьБо".

Поняття "Бог" настільки архаїчне, що стало популярним вигуком "Боже мій", "Заради Бога!", що повністю співпадає з давньоіранським «Baga radii!». "Baga" — один з першобогів Адітьїв і безумовно Сонцебог. У результаті — кажучи «Бог», ми маємо на увазі «Сонце», і кажучи «Сонце», ми говоримо «Бог».